Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ворожка з бісом накладає. Ум. ворожечка.
Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву.
Збо́ку нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Ум. потворочко.
П'яло и п'ялило, -ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
Розібгати, -га́ю, -єш, гл.
1) Развернуть, раскрыть.
2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Не будем туманіти між простацтвом.
