Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугайок

Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЙОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЙОК"
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. Борз. у. 2) Ум. отъ дзюба.
Заситити́ся, -чу́ся, -тишся, гл. Всосаться, увязнуть, завязнуть. О. 1861. XІ. 116.
Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить. К. ЧР. 332.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАЙОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.