Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугайок

Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЙОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЙОК"
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Роз'ятрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роз'ятритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти. Св. Л. 188.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Суканка, -ки, ж. 1) Толстыя нити для в'ятіра. Новомоск. у. 2) У рыболововъ: родъ веретена съ кружкомъ для свертыванія тонкихъ веревокъ. Одесс. у.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАЙОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.