Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буда

Буда, -ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. будка, будочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДА"
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Молитве́ник, -ка, м. Молитель. Помолись святому Миколаю молитвенику.
Пльоваки, -ків, мн. = пльова. Лебед. у.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ. Шух. I. 149.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Прищ, -ща, м. 1) Прыщъ. Левиц. І. 7. 2) Родъ печенья. Сим. 231. Прищі прищити. Сим. 235. Ум. прищик.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Чужиня, -ні, об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.