Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугай

Бугай, -гая, м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человѣкъ. 5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл. Ив. 22. 6) — скажений. Родъ дѣтской игры. Ив. 47. 7) мн. Родъ фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. бугаєць. Вас. 197, ХС. ІІІ. 62, бугайок. Ном. № 7283, бугайчик. Ув. бугаяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЙ"
Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1. Вх. Лем. 392.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Ли́пнути, -ну, -неш, гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. Ном. № 5990. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть. Котл. Н. П.
Остогидливий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Чаполоть, -ті, чаполоч, -чі, ж. Раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. І. 115, 176.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.
Шевня, -ні, ж. Сапожная мастерская. Радом. у., Козел. у., сапожный магазинъ.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.