Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугаш

Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Відливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. відлитися, -діллюся, -ллєшся, гл. Отливаться, отлиться, назадъ литься. то ваші сльози їм одливаються — отомщаются. МВ. І. 28.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Засиса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Засасывать. 2) Жалить, кусать (о змѣяхъ). Хто буде цю молитву знати... Не буде звір його поїдати, не буде гад його засисати. Грин. III. 151.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії. Гол.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.