Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугаш

Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня. Желех.
Кринишний, -а, -е.. Cм. криничний.
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане! Рудч. Ск. II. 203.
Мили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479. 2) Ошибаться. В тім собі милиш. КС. 1882. X. 23.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе. Желех.
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Порачити, -чу, -чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не поранив. МУЕ. І. 157.
Спрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать, убирать. Cм. прятати. Н. Вол. у.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.