Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугаш

Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Беседувати, -дую, -єш, гл. Бесѣдовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. І. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.