Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будяк

Будяк, -ка, м. 1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. будячок. Чуб. V. 1035, будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. будячище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДЯК"
Гу́слянка, -ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. Cм. Ряжанка. ЕЗ. V. 43.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Перебенда, -ди, ж. Шутка, болтовня, балагурство. Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду. Гол. III. 351.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.