Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузів'я

Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗІВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗІВ'Я"
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. І. 13.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Стільчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) Cм. витушка.
Тряснути, -ну, -неш, гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.
Турбук, -ка, м. = тербук. Браун. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗІВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.