Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузів'я

Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗІВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗІВ'Я"
Безпешний, -а, -е. = безпечний
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Cм. запсувати, зопсувати.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Прорепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Прокричать, проорать.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Ткачук, -ка, м. 1) Подмастерій ткача. 2) Сынъ ткача.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗІВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.