Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубон

Бубон, -бна, м. Бубенъ. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. І. 45. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОН"
Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. Н. Вол. у.
Зледащі́лий, -а, -е. Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Чередниця, -ці, ж. Пастушка (при череді́). Щог. В. 88. Ум. чередничка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.