Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Нидієте, а не живете.
Остров'їниця, -ці. Cм. остров'яниця.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Поцвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Сонце, -ця, с.
1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць.
