Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнити

Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Брехня, -ні, ж. Ложь, вранье. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Ном. № 6804. брехню точити. Врать. брехню завдавати. Обвинять во лжи. Не завдавай мені брехні, бо я зроду не брехала. Харьк.
Випрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. випріти, -прію, -єш, гл. 1) Выпрѣвать, выпрѣть, выкипѣть (о пищѣ). 2) Выпрѣвать, выпрѣть, выгнивать, выгнить отъ сырости. Шух. I. 74.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Змелений, -а, -е. Смолотый.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова. Чуб. III. 457.
Пообшиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшитися, но о многихъ.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.