Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. А Ігнашко до дівчини підківками брязка.
Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Кожух у застанові.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Припізнитися Cм. припізнятися.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
Шельвах, -ха, м.
1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі.
2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає.
