Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будка

Будка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатер. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ. Вас. 180. 1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая.... Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остовъ спины птицы. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДКА"
Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Шух. І. 20, 46, 22.
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Виганятися 2, -няюся, -єшся, сов. в. вигнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. Ком. ІІ. 9. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Камен. у. Два дуби вигнались вище лип. Левиц. Пов. 179.
Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Лоша́тна прилагательное, имѣющее лишь ж. родъ. Имѣющая жеребенка. То твоя кобила лошатна? Черниг. г.
Струпуватий, -а, -е. 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.
Цвісти, -ту, -теш, гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. 3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте. Мил. 32. 4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя. ЕЗ. V. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.