Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будка

Будка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатер. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ. Вас. 180. 1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая.... Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остовъ спины птицы. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДКА"
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл. 1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Конст. у. 2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.
Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Плідниця, -ці, ж. Плодовитая самка.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Гол. IV. 493. Ум. чепачо́к. Гол. IV. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.