Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка.
Бізцем нар. = бігцем.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать.
Обмальовувати, -вую, -єш, сов. в. обмалювати, -люю, -єш, гл. Окрашивать, окрасить, расписывать, расписать красками. Труну збудувати ще й обмалювати.
2) Обрисовывать, обрисовать.
Пащека, -ки, ж.
1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну.
2) мн. Лицевыя скулы.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Присвічуй, Боже, мені з неба!
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. Не тіш тещі коростовим зятем. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді.
