Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будівник

Будівник, -ка, м. = будівничий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДІВНИК"
Актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. Н. Вол. у.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.