Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугаєць

Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАЄЦЬ"
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю. Стор. МПр. 9.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Молодняга́, -ги́, ж. = молодник 1. Екатер. г. Слово Д. Эварн.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє. О. 1862. V. 110.
Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.