Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнило

Бубнило, -ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИЛО"
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 55
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Обрепатися, -паюся, -єшся, гл. = обрепкатися.
Овощ, -щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. Мр. III. 8.
Підсохти Cм. підсихати.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Стовма нар. Стоймя. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.