Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Косінка, -ки, ж. Плетеница изъ неньки въ видѣ косы, — къ ней прикрѣпляютъ цвѣты, изъ которыхъ составляется вѣнокъ невѣсты. Вінок для княгині плетутъ на косінці з прядіва... Дружко прив'язує оцю благословенну квітку (барвінок) до косінки... а доплітають його вже дівчата.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris.
Павлик, -ка, м.
1) Улитка садовая. Helix. Павлику-равлику, вистав ріжки на чотирі стежки.
2) Кружка глиняная.
3) Обувь изъ цѣльнаго куска кожи (б. ч. свиной), загнутаго въ видѣ башмака или туфли.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.
Чухран, -на, м. Машина на суконной фабрикѣ, которой расчесываютъ шерсть, состоитъ изъ валиковъ съ крючками.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози.
Штанодран, -ну, м. Раст. = драпустан, Azalca pontica L.
