Бжів, -ва, м. = чміль.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті.
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Підмила, -ли, ж. Илъ.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Смалений, -а, -е. Опаленный. Ти ще не бачив смаленого вовка!
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання.
Чорен, -рна, -не Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен.
