Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буза

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗА"
Боязливий, боязний, -а, -е. = боязкий К. МХ. 17.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.  
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Свиночка, -ки, ж. Ум. отъ свиня.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.