Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буза

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗА"
Даре́мно Cм. Даремне.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.
Ми́рний, -а, -е. Мирный. Дай же, Боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі. Левиц. І.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. ЕЗ. V. 146. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила. О. 1861. XI. Св. 54.
Розжатися Cм. розживатися.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.