Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буза

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗА"
Бездітниця, -ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Безконечник, -ка м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати. Гол. І. 186.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. ХП. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Мнж. 113. Ой я з кумою покумаюся. Чуб. V. 1106.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Скількісь, скількось, мѣст. Нѣсколько, сколько-то. Дав йому скількісь шагів грошей. Стор. МПр. 150.
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.