Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубона

Бубона, -ни, ж. Названіе сковороды въ загадкѣ: Прийшла кума до куми: дай, кумо, бубони — спекти собі ляпуни. ХС. III. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНА"
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
За́чіска, -ки, ж. = кичка 1. Мет. 208.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
Хитючий, -а, -е. 1) = хисткий 1. Се хитючий човен. Волч. у. 2) = хисткий 3. Яка хитюча гілька. Нѣжин. у.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.