Банувати, -ную, -єш, гл.
1) Тужить, жалѣть. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати?
2) банувати на очі — болѣть глазами.
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Качер, -ра, м. = качур.
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Сидить та очима кліпає.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій.
Розмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. розмахатися, -хаюся, -єшся, гл. Размахиваться, размахаться. Не довго я пожила з ним на волі: і крилам не дали розмахатись. Мати лає, батько лає, дуже й розмахався; ой дав Бог, якось хутко нагай увірвався.
Толкуватися, -куюся, -єшся, гл. = товкуватися. Толкуйся, як Головко в погребі.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить.
2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки.
