Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буваличі

Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛИЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛИЧІ"
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Вишептатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Залізовина́, -ни́, ж. Желѣзная руда? То то червона земля, то іржа, бо повинно є тут залізовина. Могил. у.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії. Лукаш. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУВАЛИЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.