Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки.
Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Вимутюрхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться, истощиться. Згребе обома руками, видавить олію, та в рот.... Звісно, скілько можна чоловікові так ззісти, та ще як вимутюрхався добре.
Воспитатися, -таюся, -єшся, гл. Пропитаться, прокормиться. Він має сім десятин землі, то йому можна воспитатися.
Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Заклинаю тя іменем Божим. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Заклинала вона гроші ті... ось як.
Недобрий, -а, -е. 1) Нехорошій, дурной.
2) Недобрый, злой.
3) Невкусный.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл.
1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ).
2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини.
3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
