Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буваличі

Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛИЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛИЧІ"
Вивезти, -ся. Cм. вивозити, -ся.
Виловити Cм. виловлювати.
Крисак, -ка, м. 1) = крисаня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концахъ оси. Желех. Ум. крисачок. Вх. Уг. 247.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Помножання, -ня, с. Умноженіе.
Поодм.. Cм. повідм..
Приклад, -ду, м. 1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Ном. № 6106. Наприклад. Напримѣръ. до-прикладу. Хорошо, удачно, складно. Харьк. г. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. Кв. не до ладу, не до прикладу. Ни къ селу, ни къ городу.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУВАЛИЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.