Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будячина

Будячина, -ну, ж. = будяк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДЯЧИНА"
Бочій, -чія, м. = бокшій. Желех.
Гіяба нар. = гляба. Вх. Зн. 10.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Диста́нція, -ції, ж. ? Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й перечорт був. Кв.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Преогорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.
Угодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Откармливаться, откормиться.
Шпичакуватий, -а, -е. Колючій, иглистый. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.