Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый.
Водопійло, -ла, с. = водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Кукурудза, -дзи, ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Ум. кукурудзка.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.
Храмовий, -а, -е. Храмовой. Храмовий празник.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
