Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій.
Гляба нар. Невозможно, напрасно Де.... чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно.
Гуррика́н, -ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий.
Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається.
Докра́яти Cм. докравати.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. Вона подивилась на його здивованими очима. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика.
Напада́ти II, -да́ю, -єш, сов. в. напа́сти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. На лубенському шляху напали гайдамаки. Напала на Його пропасниця, кашель. Онъ заболѣлъ лихорадкой, кашлемъ и пр. 2) Встрѣчать, встрѣтить, наталкиваться, натолкнуться. Ходив, ходив і таки напав на таких...
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.