Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужина

Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖИНА"
Витися, -в'юся, -в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося? Мил. 140. 3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Н. п.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим. Ном.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Понапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ). Діти понапаскуджували. Мнж. 59.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Табір, -бору, м. = табор. Гол. IV. 403.
Тілки, тілко = тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Утьоком нар. = навтек.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.