Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужина

Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖИНА"
Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 346.
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Начинатися, -наюся, -єшся, сов. в. начатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 19.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Перехресний, -а, -е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Грин. І. 188. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. Грин. II. 126. перехресне вікно. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма. Шух. І. 92.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно. 2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Черк. у. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається. Г. Барв. 207.
Рюм, -му, м. Плачъ.
Уложина, -ни, ж. Низменность.  
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.