Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будимир

Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДИМИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДИМИР"
Визімувати, -мую, -єш, гл. Продержать, прокормить въ теченіе зимы. Насилу визімували свою худобу.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно. Волч. у.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Позалітати, -та́ємо, -єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.  
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДИМИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.