Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будимир

Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДИМИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДИМИР"
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Да́ва, -ви, ж. Эпидемическая горловая болѣзнь, преимущественно дифтеритъ. Тепер у нас дава давить дітей. Зміевск. у.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Твій, твоя, твоє́, мѣст. Твой, твоя, твое. Твій батько вмер. Шейк.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДИМИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.