Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будимир

Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДИМИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДИМИР"
В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові. Макс.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Мир. Пов. І. 131. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці. Левиц. І. 211.
Окрутнути, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Провітрити, -ся. Cм. провітрювати, -ся.
Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка, м. Ум. отъ розум.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка. Чуб. II. 241.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача. Желех.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДИМИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.