Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузлук

Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЛУК"
Де́которий, де́котрий, -а, -е. Нѣкоторый. К. ЧР. 296. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоториї не хтіли та ховались. ЗОЮР. І. 137. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Камен. у. Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. І. 39.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. І. 34.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи). Гол. Од. 21.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалицяЖелех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.