Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузинник

Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. бузинничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИННИК"
Бешпет, -ту, м. = бешкет. Цю ніч вони мені, бешпет зробили, усі копи побили. Сумск. у.
Гобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Лв. 101.
Дри́за да́ти. Побѣжать, убѣжать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів.
Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зани́ти, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Мет. 61. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце. К. Псал. 174.
Малю́чкий, -а, -е. Малю́хнийУг. Лем. 433.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.