Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузинник

Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. бузинничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИННИК"
Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.
Відбудування, -ня, с. Возстановленіе зданіи.
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Прозьба, -би, ж. Просьба. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Ум. про́зьбонька. Грин. III. 378.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Украдьки нар. Украдкой. У крадьки не роби. Н. Вол. у.
Хлопище, -ща, м. Ув. отъ хлоп. Мужичище-хлопище хап за притику з вія. Гн. II. 168.
Штахетник, -ка, м. = штахети. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.