Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугила

Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГИЛА"
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить. МУЕ. III. 53.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Оставити Cм. оставляти.
Портки, -ків, м. мн. Штаны изъ полотна. Козел. у. Гол. Од. 43. Вх. Зн. 83.
Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі. Кв.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.