Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть.
Покопати, -па́ю, -єш, гл.
1) Изрыть, ископать.
2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки.
3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ.
Стрімляк, -ка, м. Шпицъ. Підрадчик забрав уже карбованців вісімсот, а тільки зіп'яв отого стрімляка на церкві та й годі.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости.
