Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубоніти

Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. І. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНІТИ"
Буквичний, -а, -е. Приготовленный изъ буквиці.
Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині. Г. Барв. 22.
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. Левиц. ПЙО. І. 363.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Обачіння, -ня, с. Вниманіе. мати обачіння на ко́го. Обращать вниманіе на кого, присматривать, заботиться о комъ. Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, — май же, сестро, обачіння на діти мої. Гол. III. 70.
Парастас, -су, м. Заупокойное служеніе. Св. Л. 154. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Гол. II. 263. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас. Фр. Пр. 4.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана. Мнж. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.