Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Конятина, -ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. 3) — жаб'я. Головастикъ.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Пику аж роздуло.
Розіграти Cм. розігрувати.
Сухоребриця, -ці, ж.
1) Худощавая женщина.
2) Рыба Pelecus cultratus.
3) Эпитетъ смерти. Смерте, смерте-сухоребрице.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі.
