Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехач

Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАЧ"
Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво. Харьк. у.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину. Чуб. IV. 163.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. Борз. у. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Котл. Ен. III. 48. Ум. мишачо́к.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ. Вх. Зн. 36. Шух. І. 197.
Пристарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. І. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами. МВ. 1.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили. Чуб. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.