Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехач

Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАЧ"
Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Капсан, -на, м. Бранное слово для евреевъ.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Мет. 238. Сядай, мамцю, коло мене! Грин. III. 680.
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл. 1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13. 2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.