Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Ум. мишачо́к.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ.
Пристарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили.
