Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехтя

Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХТЯ"
Вигідний, -а, -е. Удобный. Желех.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. І. 309.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша. Желех.
Обіськати Cм. обськавати.
Роскрадати, -да́ю, -єш, сов. в. роскрасти и розікрасти, -раду, -деш, гл. Раскрадывать, разокрасть. Роскрадати мою працю. Рудан. І. 71. Роскрадають як овець. Шевч.
Согравати, -граю, -єш, гл. Въ думахъ: волноваться. Стане Чорне море согравати. АД. І. 94.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.