Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехтя

Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХТЯ"
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Діля́ пред. = Для. Бога діля.
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би. Стор. І. 63.
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Перебоїна, -ни, ж. Поперечная перекладина креста. Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні. Гн. І. 117. Cм. перехрестя.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Праник, -ка, м. 1) Валекъ у прачекъ. Вас. 169. 2) Часть тѣла (какая?) ЕЗ. V. 66. 3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1. Вас. 168.
Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось. Н. Вол. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.