Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брейцара

Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕЙЦАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕЙЦАРА"
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство. МВ. І. 14. Левиц. Пов. 174.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Золотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля. Черном.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕЙЦАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.