Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Е, чоловік! чорт заволік! Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога.
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває.
Пооббірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обібрати, но во множествѣ. Кругом їх (уліїв) пообшукує, сухе пооббірає.
Пошанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Почтить, отнестись съ уваженіемъ. Пошануйте сиротину і не вводьте в славу.
2) Угостить. Пошануйте вашою горілочкою. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувати.
Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій.
Скитальник, -ка, м. Скиталецъ. Ум. скита́льничок. Мій таточку, мій скитальничку! Ви наскитались, ви нагорювались.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася.
