Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брейцара

Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕЙЦАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕЙЦАРА"
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Зіпхну́ти Cм. спихати.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова. Черниг. у.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ. Уман. у.
Повідчіплювати, -люю, -єш, гл. Отцѣпить (во множествѣ).
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна. Вх. Пч. II. 7.
Ростун, -на, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ. Полт. г.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Чортіянів, -нова, -ве = чортів. Бабій чортіянів! КС. 1883. IX. 216.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕЙЦАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.