Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брейцара

Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕЙЦАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕЙЦАРА"
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Промогоричити, -чу, -чиш, гл. Пропить деньги, ставя могоричі. Желех.
Розбехкати, -каю, -єш, гл. Разлить, разбить. Черном.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕЙЦАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.