Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бредець

Бредець, -дця, м. Тотъ, кто бродить или ходить въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕДЕЦЬ"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний. Рудч. Ск. II. 201.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. ІІ. 149. І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Пліт, плота, и пло́ту, м. Плетень, изгородь, сплетенная изъ хворосту; у гуцуловъ изъ горизонтально лежащихъ жердей (ворини), концы которыхъ ущемлены между двумя рядомъ стоящими тонкими и высокими столбами (кілє), верхніе концы которыхъ стянуты сплетеннымъ изъ тонкаго древеснаго ствола кольцомъ (гужва, гуже́вка); нижняя жердь (ворина) для предохраненія отъ гніенія лежитъ на камняхъ, называемыхъ підніжки. Шух. І. 74. пліт вічний. Огорожа сложенная изъ камней. Шух. І. 75. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Макс. Копитан хоть і подивиться на чоловіка, то неначе собака крізь пліт. Федьк. Низом, низом по-під плоти, в коноплях сховався. Лукаш. 126.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Споряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Готовиться, собираться, собраться, приготовляться, приготовиться; устраиваться. А далі ото вже й до весілля стали споряжаться. Рудч. Ск. І. 151. Ярмарок почав споряжатись. О. 1862. IX. 69.  
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.