Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехачка

Брехачка, -ки 1), об. Лгунъ, лгунишка, лгунья. А всі дівки як панянки, лиш одна брехачка. Гол. IV. 445. Старая собачка панськая брехачка. Котл. Ен. VI. 16. 2) ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАЧКА"
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл.до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Пошкварити, -рю, -риш, гл. 1) Пожарить нѣкоторое время. 2) Изжарить (во множествѣ).
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.