Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности.
Накра́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. накраси́тися, -шуся, -сишся, гл. Накрашиваться, накраситься.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Побудив усіх. Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Побудив своїх братів.
Поворкувати, -ку́ю, -єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм.
Потріб, -би, ж.
1) Надобность, дѣло. Купив оце й я собі на потріб дерева. Сей оскіпок у потріб піде. В нас іде на потріб ціла липа, а не колена. Яворина все на потріб яку там купуєся.
2) своя потріб. Естественная нужда, испражненіе.
Робити, -блю́, -биш, гл.
1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить.
2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Літо на зіму робить. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити.
3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять.
4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить.
5) робити волю. Исполнять желаніе.
6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить.
7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити.
8) — плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату.
Розчислити Cм. розчисляти.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп.
Тягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Таскать, тащить. Велике діло борону тягати! 2) Тормошить, терзать. Сірко.... немилосердно тягав на всі боки нещасного ведмедя, тільки шмаття летіло. 3) Объ одеждѣ: носить, таскать. Не тягайте такого добра по грядках. Не тягай цієї спідниці в буддень. 4) Вытаскивать. Щоб не перемокли коноплі, пійшла.... тягати їх. Тягайте петрушку. 5) Таскать, красть. Скрізь ведмідь той мед тягає.
