Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехати

Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАТИ"
Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Граму́зджа, -жі, ж. = Хмиз. Вх. Уг. 234.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Тільки нар. = тілько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.