Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехати

Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАТИ"
Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Бурковина, -ни, ж. Раст. Melilotus offic. Ой стелеться мені широкий лист та бурковина. Мет. 82.
Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Злущити Cм. злущувати.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Смерть мене постигає саму. МВ. 1. 57. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою. Грин. ІІІ. 142.
Шемінь, -ня, м. Трехгранный тяжелый желѣзный ломъ для откалыванія крупныхъ кусковъ льда при устройствѣ прорубей для рыбной ловли. Вас. 187.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.