Комонник, -ка, м. Всадникъ, кавалеристъ. За ними ще півдесятка комонників. Піхота з пищаллю поміж гарматами, а комонник по крилах. Въ дѣтской игрѣ въ ка́шу такъ называется тотъ изъ играющихъ, который ѣдетъ верхомъ на товарищѣ.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Патолоч, -чі, ж.
1) Истоптанное поле, потрава.
2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч.
3) Остатки послѣ сбора конопли.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Сизоорленький, -а, -е. Сизый какъ орелъ? Ви, голубці сизокриленькії, сизокрилі, сизоорленькії.
Скіпати, -паю, -єш, гл.
1) Колоть, раскалывать, щипать (лучину).
2) Раздроблять въ щепки. (Гарматами) скіпає в скіпки наш Байда гаспидські ґалери.
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати.
