Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Бочка, -ки, ж.
1) Бочка. Горілочки бочка.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. бочечка.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину.
