Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду.
Зсипа, -пи, ж. Родъ корзины для зерна, стоящей въ амбарѣ: дѣлается съ крышкой въ формѣ большой, сверху расширенной бочки изъ пучковъ соломы, связанныхъ шворками или лыками.
Погреб, -бу, м. = погріб. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб.
Твердісічкий, -а, -е. = твердісінький.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris.
Утягувати, -гую, -єш, гл. = утягати. Той рубель, що снопи утягають.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
Цирочка, -ки, ж. Ум. отъ цирка.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Розступайся, синє море, в своїй широкости.
