Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

братовизна

Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТОВИЗНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТОВИЗНА"
Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова! О. 1862. VI. Кост. 63.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Орішок, -шка, м. 1) Ум. отъ оріх. Народу зійшлося, міщан, що нігде було й орішку впасти. МВ. І. 27. 2) Клеверъ. Харьк. 3) Птица = мишокрілик. Вх. Уг. 252. Cм. мишачок. 4) Печенье: кусочки тѣста, изжаренные въ маслѣ или салѣ. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 44.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Потіпака, -ки, ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. К. Псал. 227. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАТОВИЗНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.