Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Грудни́стий, -а, -е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка.
Замертві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Замереть, обмереть (отъ испуга и пр.). Як глянув, а вона лежить в крові, — я так і замертвів.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. А я таку занехала матусину волю. Нещасливе закохання треба занехати.
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.
Розсолити Cм. розсолювати.
Убиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Убиваться, убиться. Чи мені втопитись, чи з гори убитись. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився.
2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, втыкаться, воткнуться, погружаться, погрузиться, войти. Як ударив, — так ніж у груди і вбився по колодочку. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився. Як обірвався, то на три сажні у землю вбився.
3) — у що. Пріобрѣсти что. Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Їм добре каятись, у гроші вбившись. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов убитись у свині. у колодочки, у пір'я вбитися. Пріобрѣсти опереніе, опериться. Переносно о людяхъ: вырости. Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! він убився в крильця. У него выросли крылья. Погодуй нас хоч трошечки, ой поки ми в крильця вб'ємося та в силочку вберемося. — в силу, в потугу. Пріобрѣсти силу, сдѣлаться сильнымъ. Я корюся, поки у силу та в потугу вб'юся. — у славу. Пріобрѣсти славу, прославиться. Він у славу вбився.
4) Только несоверш. в. Сильно горевать, тосковать, кручиниться, убиваться. Десь моя ненька, десь моя старенька за мною вбивається. Чорнявая коханая по милому вбивається.
