Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Дурень їсь, Гриню. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Не є кому та донести до милого вісти. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Як би знала, що покине, — була б не любила. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. 5) — в квіту. Цвѣсти. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Будь-лі де. будь-хто. Кто, что нибудь. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя!
Веприна, -ни, ж.
1) Мясо вепря.
2) Раст. Ribes grossularia.
Випрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать, убрать.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи.
Притикач, -ча, м. = притика 1.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.
Спроможність, -вости, ж. = спромога. Не скупість — така спроможність. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка.
2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його.
