Мі́дний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Ум. мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький.
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ум. поми́йки.
Реестр, -ру, м. = реєстер. Шість тисяч тілько їх оставлено в реєстрі.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.
