Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать.
Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Зоружив чобота.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля.
Пелевник, -ка, м. = пелевня.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Розвела пожар чимал. Ум. чималенький.
