Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехнути

Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. Н. П. 358. 3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. ІІ. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХНУТИ"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Гусь I, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на́. Вх. Уг. 234.
Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. К. Кр. 31. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Гол. II. 778. Ударила з роспуки об поли руками. Г. Барв. 531.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться. Волч. у.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає. АД. І. 24.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.