Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехнути

Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. Н. П. 358. 3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. ІІ. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХНУТИ"
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру. Желех.
Нака́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нака́патися, -паюся, -єшся, гл. По каплямъ увеличиваться, увеличиться.
Наскучати, -ча́ю, -єш, сов. в. наскучити, -чу, -чиш, гл. Наскучать, наскучить. Да вже ж мені наскучим. Чуб.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл. 1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати. Чуб. V. 428. 2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав. Чуб. I. 89.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Цокувати, -кую, -єш, гл. 1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274. 2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.