Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Виприщити, -щить, гл. безл. Покрыться прыщами.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Картузний, -а, -е. = картузовий.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ.
Рамина, -ни, ж. = рама.
