Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехливий

Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХЛИВИЙ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках. Котл. Ен.
Зва́бити Cм. звабляти.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.