Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бренькання

Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКАННЯ"
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Посл. Несущі ці кури придались. Конст. у.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки. Вас. 150.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Грин. І. 43. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались. Драг. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНЬКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.