Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бревкало

Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕВКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕВКАЛО"
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Бурбулянка, -ки, ж. Картофельный супъ. Желех.
Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Ма́чушин, -на, -не. Принадлежащій мачехѣ. Зімне сонце, як мачушине серце, зімне тепло, як мачушине добро. Ном. № 619.
Насмикати Cм. насмикувати.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Служебка, -ки, ж. Служанка. Н. Вол. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. служебочка. Чуб. V. 893.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕВКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.