Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки.
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля.
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Ріст, ро́сту, м.
1) Ростъ. Вбився в ріст, як заєць в хвіст.
2) Процентныя деньги, лихва. Позичали людям гроші і росту не брали. Ум. росточок.
Цундрина, -ни, ж. = цундря.
