Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридій

Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДІЙ"
Витрусити, -ся. Cм. витрушувати, -ся.
Гандри бити. = Байдики бити. Желех.
Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець. Шух. І. 271. Желех.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Канюка, -ки, об. 1) Попрошайка. 2) Ув. отъ каня. Вх. Пч. І. 16. Летіла канюка, постреляна з лука. Чуб. V. 833. Канюкою сидить. Ном. № 2768.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Мизга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Любезничать, повѣсничать. Женихався, мизгався, бісики пускав.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. Чуб. І. 10. 2) = червотока 2. До Івана (VI. 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина. Мнж. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.