Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася.
Копійка, -ки, ж.
1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі.
2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. Ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу.
Лавочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ.
